A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Офіційний сайт Зарічанської територіальної громади
Волинська область, Володимир-Волинський район

УВАГА! Борщівник Сосновського

Дата: 02.08.2018 15:13
Кількість переглядів: 107

                                      УВАГА!  Борщівник Сосновського

  Інформація про карантинну рослину борщівник Сосновського

              Поширення і шкідливість. 

            Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) – культура, яку вирощували на корм (силос) для тварин у 50-ті роки минулого сторіччя. Його перестали вирощувати з дуже простої причини – запах ефірних речовин, які містяться в рослинах, передавався в молоко. Пити таке молоко люди відмовились. З часом борщівник Сосновського почав поширюватись у вигляді своєї  здичавілої форми. З’ясувалось, що під час вегетації борщівник накопичує фотодинамічно активні  органічні сполуки: кумарини, фурокумарини (у тому числі бергаптен, ізобергаптен, ізопімпінелін, ксантотоксин, псорален, ін.).  Сік рослин, що потрапляє на шкіру з такими речовинами, під впливом сонячного світла (ультрафіолету) здатний підсилювати пігментацію шкіри людини і тварин, викликати дерматити, які називають “опіками”. Найчастіше дерматити від попадання соку борщівника на шкіру проявляються у вигляді пухирів, які викликають неприємні больові відчуття. Такі пухирі з часом стають темними плямами, що сходять протягом 3-6 місяців. Відомі навіть летальні випадки від численних опіків шкіри у дітей молодшого віку.

           Борщівник успішно проникає в природні екосистеми: на узбіччя відомчих автомобільних та залізничних шляхів, польових доріг, на крайові смуги сільськогосподарських угідь, каналів, ярів, балок, заплави річок, на необроблювані землі, пустирі, сміттєзвалища, обочини лісів. Борщівник можна знайти в  парках, садах,  населених пунктах.

Методи боротьби

          Для ефективної боротьби з карантинними рослинами необхідно не тільки комплексне застосування механічного, хімічного і фітоценотичного методів, а й підвищення відповідальності (введення системи штрафів) за неналежне утримання земельних ділянок їх власників та орендарів, прилеглої території – суб’єктів господарювання. Очищення власних земельних ділянок та прилеглих територій  сприяє зменшенню площі розповсюдження карантинних рослин і зниження їх негативного впливу на довкілля.

Агротехнічний та механічний методи боротьби з борщівником.

 

1. Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга – до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.

2. Плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-10 см. Індивідуальний спосіб з використанням  ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище – на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням.

3. Скошування до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Непотрібно допускати рослину до цвітіння. Це найбільш ефективний і доступний метод.

4. Обрізування квіток у фазах бутонізація – початок цвітіння. Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність отримати дерматози.

5. Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання, дотримуючись правил протипожежної безпеки.

6. Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки – костриця, стоколос, або бобові культури – козлятник (галега).

7. Використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.

Гарні результати дає висів травосумішей наступних видів рослин: мітлиця тонка (Agrostis capillaris), райграс пасовищний (Lolium perenne), костриця червона (Festuca rubra), костриця овеча (Festuca ovina), тонконіг лучний (Poa pratensis), еспарцет виколистий (посівний) (Onobrychis viciifolia), еспарцет піщаний (Onobrychis arenaria), келерія гребінчаста  (Koeleria cristata), тимофіївка степова (Phleum phleoides)  та інші.

Хімічний метод

1. Обробка гербіцидами гліфосатної групи (використання препаратів на основі ізопропіламінної солі гліфосату, калійної солі гліфосату). Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в ценр його заростей, з повторною обробкою після відростання рослин.

2.    Рекомендується використовувати наступні бакові композиції гербіцидів, які мають у своєму складі такі діючі речовини:

- трибенуронметил + ізопропіламінна сіль гліфосату + 2.4 Д етилгексиловий ефір, месульфурон-метил у поєднанні з ПАР;

- дикам ба + гліфосат;

- імазапір + гліфосат;

- клопіралід + гліфосат калійна сіль.

Не рекомендується:

1. Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав’язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини (можливо тільки плоди рослин) не будуть знищені відразу після скошування (зібрані у купи і спалені).

2. Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть  насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.

3. Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.

4. Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.

5. Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в грунтi.

6. Спалювати насіння борщівника можна, коли воно добре підсохне буде легко обсипатися. Тому зрізування парасольок з сухим насінням треба виконувати обережно і акуратно.

7. У період горіння парасольок важливо дотримуватись усіх запобіжних заходів, адже з плодів борщівника буде виділятися летка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.

Перша допомога при опіку борщівником.

Якщо все ж відбувся контакт із соком рослин, то необхідно:

–  по можливості, в найкоротші терміни, промити уражені ділянки з господарським милом в проточній воді;

– промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісної рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом), змастити обпечену поверхню протизапальним засобом одноразово (пантенол, олазоль, борний вазелін, уснінат натрію на ялицевому бальзамі; лініментсинтоміцин) і негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов’язкою);

– не розкривати пухирів, які утворились; – у випадку значних пошкоджень шкіри на місці пухирів, які розкрились, наносять підсушуючу мазь (цинкову) і накладають стерильну пов’язку;

–  звернутись до медичних установ.

Якщо контакт відбувся в темний час доби і не вжито ніяких заходів, то при опроміненні шкіри на наступний день клінічні симптоми бувають такі ж,  як і при ураженні вдень.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь